На території нинішньої Приютівки в другій половині XVIII століття розташовувалася тринадцята рота пандурського полку поселення Нової Сербії. Пізніше пандурський полк був переформований та увійшов до складу новоствореного в 1760 р. Жовтого гусарського полку.
У 1764 р. Нова Сербія була скасована, а її території відійшли до Новоросійської губернії. Новоросійська губернія, в свою чергу, 1783 року увійшла до складу Катеринославського намісництва. У 1784 році в складі Катеринославського намісництва був утворений Олександрійський повіт, до складу якого входила територія нинішньої Приютівки. У 1796 році повіт скасовано. Відновлено в 1806 році у складі Херсонської губернії.
У складі Херсонської губернії Приютівка належала до Бандурівської волості. У 1920 Олександрійський повіт віднесено до Кременчуцької губернії. Його було скасовано 1922 року. З 1922 р. Кременчуцька губернія переформована в Кременчуцький повіт. А з 1923 р. Кременчуцький повіт переформований в Кременчуцький округ, до складу якого входила Олександрія з Приютівкою.
На думку краєзнавця Н. Жахалової, нинішня Приютівка, як поселення, заснована в 1831 року переселенцями з Войнівки. Спочатку село належало вдові капітана у відставці Марії Дмитрівні Ружман, а в другій половині XIX століття — Ульяні Дмитрівні Канівальській (вдові колишнього власника Войнівки).
Приютівка набула розвитку під час прокладання залізниці Єлисаветград — Крюківка-на-Дніпрі (нині Кременчук), під час якого 1869 року була збудована станція Користівка.
Село отримало статус смт 1974 року.
До 2015 року в смт Приютівка був пам’ятник комуністичному діячу, Аркадієві Гайдару, який демонтували відповідно до закону про декомунізацію.
